Про милосердя та любов. Збірка віршів українською та російською мовами

Ігор Голомозий

«Любов – вона навіки. Люблять навіть каліки, Багаті люблять люди, І бідні з від усюди. Є люди – люблять Бога – Таким у Рай дорога. Люблять чорта – тривога!!! У пекло йде дорога.»

Моя мама добра й мила

Моя мама добра й мила,

Ніжне серце має.

Любить діток, мого татка,

Та за всіх страждає.

І болить у неї серце,

Як хто захворіє.

За діточок віддасть душу,

Та усіх зігріє.

Хоч вона і дуже хвора,

Але працьовита.

Завжди є у хаті їжа,

Й підлога помита.

Я свою матусю люблю,

Ніколи не кину.

У молитві із проханням

До Бога полину.

Люблю я своїх сестричок,

Люблю маму й тата,

Ще й племінників маленьких,

І свойого брата.

Бог Ісус нас дуже любить,

Що там говорити.

Зможу за спасіння рідних

Свою кров пролити.

Грішних всіх Своєю кров»ю

Бог Ісус очистив.

Дав спасіння, а про користь

Навіть і не мислив.

Тож сьогодні у молитві

Станемо за рідних,

За батьків та за діточок,

Щоб не було бідних.

Будемо в молитві Бога,

З вірою благати,

Приторкнутись наших рідних,

Всіх їх по спасати.

Дуже скоро, вже не довго,

В найближче «Причастя»,

Бачити свою родину

Будем мати щастя.

2.02.2007.