Про милосердя та любов. Збірка віршів українською та російською мовами

Ігор Голомозий

«Любов – вона навіки. Люблять навіть каліки, Багаті люблять люди, І бідні з від усюди. Є люди – люблять Бога – Таким у Рай дорога. Люблять чорта – тривога!!! У пекло йде дорога.»

Научіть свою дитину

Научіть свою дитину

Місцем поступатись.

Поважати старих, бідних.

Калік не цуратись.

Стоїть бабця у маршрутці,

Зігнулась до полу.

Сумки тягнуть її руки,

Й падають до долу.

«Приберите свои сумки»

Парубей говорить їй.

Розвалився на сидінні,

А ти бабушка постій.

Далі, сидять школярі два,

Розмовляють: «Дважды два»

Бабушка стара зомліла,

Закрутилась голова.

Поруч, з парубком діваха

Смокчуть губи й пиво п’ють.

Далі, хлопці грають в карти,

Щолбаном по лобі б’ють.

Ось маршрутка підстрибнула,

Падає бабка впродовж,

Зачепивши дівку з пивом.

— «Куда старая ты прёшь?!!!»

«Геп» бабуся на підлогу,

Де, напльовано було.

— «Разляглася! Дай нам выйти,

И катись в сваё кубло.»

Померла бабця у маршрутці.

Не доїхала «Швидка».

Згирдиласяна підлозі,

Бо була дуже слабка.

Як навчили ви дитину?

Бог навчає про любов.

Знов маршрутка, стара бабця,

Нема місця… Є любов?

3.07.2010.