Про милосердя та любов. Збірка віршів українською та російською мовами

Ігор Голомозий

«Любов – вона навіки. Люблять навіть каліки, Багаті люблять люди, І бідні з від усюди. Є люди – люблять Бога – Таким у Рай дорога. Люблять чорта – тривога!!! У пекло йде дорога.»

Іди і більше не гріши

Менi погано дуже Боже,

Бо сьогодні я згрішив.

Не хочу навіть i молитись,

Немов з Тобою i не жив.

Менi погано дуже Отче,

У мене кепські справи.

Ще й совiсть мучає мене,

Немов ковтнув отрави.

Душа моя немов пуста,

Немов Тебе немає там.

Не хочу йти в церкву Твою,

За те менi великий срам.

Вiд Тебе Бог, я заховавсь,

А Ти мене гукаєш.

Боюсь я срам свiй показать,

Не знаю, чи прощаєш.

Ти кажеш: « Синку йди сюди,

Тебе не звинувачу я.

А помилитись кожен мiг,

Але ж одна ми є сiм`я.

То ж думай, та на вус мотай,

Покайся й в серце положи.

Прощаю сину Я тебе,

Iди, i більше не грiши».

8.03.2007.