Сонеты

Уильям Шекспир

Переводчик и составитель настоящей книги А. Ладошин тешит себя мыслью, что плод его труда не худшая попытка из ныне предпринимаемых.

Оглавление

***

Кто в зеркале твоем тому скажи,

Что время в новом образе предстать,

Явленьем новым миру услужив.

Природу матери нельзя ломать.

Где дева та, что лоно охранит

От счастья быть возделанным тобой?

Иль кто-то в безрассудстве убежит

От долга след в миру оставить свой?

Ты отраженье матери своей

И возвращаешь ей глоток весны,

Сам, подойдя к порогу лет и дней

Увидишь в детях молодости сны.

Когда же жизнь влачишь лишь для себя,

Умрешь один, сиял твой образ зря.

Сонет 4

Unthrifty loveliness, why dost thou spend

Upon thyself thy beauty’s legacy?

Nature’s bequest gives nothing, but doth lend,

And being frank she lends to those are free:

Then, beauteous niggard, why dost thou abuse

The bounteous largess given thee to give?

Profitless usurer, why dost thou use

So great a sum of sums, yet canst not live?

For having traffic with thyself alone,

Thou of thyself thy sweet self dost deceive:

Then how, when Nature calls thee to be gone,

What acceptable audit canst thou leave?

Thy unused beauty must be tombed with thee,

Which used lives th’executor to be.

Смотрите также

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ э ю я