Стихи

Геннадий Леонидович Копытов

Там в ледяном краю суровом, где летом стужа и мороз, где море лютое раскатно, на скалы голые стремится… Там Лукоморье Пушкина, Оттуда Русь пошла!..

Всi ми з Русi!

Дайте Русі вітрила з паволок

А Словенським полотняні.

Віщий Олег.

Всі ми з Київської Русі!

Хазар набіги відбивали,

Під нами коні лютували,

Багатирі ярили Явь,

Мечем своїм творили Правь,

Вожді же, в злочених шоломах,

Стояли в Храмах у Дубів,

І присягався Рус Словену

Не руйнувати Братства iх.

Спільно

сiкли

окови рабства.

Але не зрослося,

Як баби говорять:

зчепилися

два брати.

Кацап, Хохол.

Не можна довіку

їх розсудити.

Ножі схопили

Хтось i біти

І ну давай себе крушити.

Братов, друзів

Безумци ради.

Між ними кров

Конец ознакомительного фрагмента.