ПРОЩАВАННЯ
У степах ізберу я духмяних чорнобильків зілля
Й полечу кольоровим дощем з веселкових мостів.
Аж туди, де збирається соняшне п`янеє хмілля,
Аж туди, де ранкова зоря понад світом стає.
І не спинить тепер мене жодна у світі могила,
Жоден кат, жоден нелюдь вже світла мого не уб`є.
Бо я світлом ранковим родився, зорею ранковою згинув,
Щоб ранковою зіркою знову світ бачив мене.
Моя пісня пролине як завжди, мій друже, як завжди,
Трілль чарівна проникне у світ й подарує буття.
Тільки будьте тепер, мої друзі, як мога обачніш,
Не згубити тепер щоб мене на віки забуття.
Чарівною веселкою з ранку постану над світом,
І ранковою зіркою стану над світлом зорі.
Моя пісня, як завжди, постане в соловкиних співах,
І лелеки здіймуть мою душу в небесні краї.
