Чорнобривець та ромашка. Посвячую своїй єдиній коханій

Ігор Миколайович Голомозий

Эти стихи я написал для своей прекрасной, милой жены, которая разделила со мной всю мою радость и печаль. Которая подарила мне троих детей. Которая прощает и любит.

Гармонія

Ти мiй зайчик-побiгайчик,

Як тебе впiймати?

Дуже хочу цього зайця

В себе вдома мати.

Гарна заїнька пухнаста,

Наче iграшка м`яка.

Пригорнути тебе хочу,

Бо на вигляд ти пухка.

Ще похожа ти на кицьку,

Що треться й мурличе.

Муркає менi на вушко,

Та до себе кличе.

Бiля нiг моїх скрутилась,

Щоб погладив я її.

Упинає менi нiжно

Когiтки вона свої.

Схожа ти на пташечку,

Пiсеньку спiваєш.

Защебечеш менi в вушко

Й серце звеселяєш.

Ще ти схожа на берiзку,

Така ж гарна та срунка.

Але вiтер тебе хилить,

Та згинає до ставка.

Аби ти не преломилась,

Поряд дуб поставив Бог.

Коли будуть урагани,

Дуб тебе пiдтримать змог.

Бог дає усiм пiдтримку

Та гармонiю свою.

Перед Богом iз жоною

На колiнах я стою.

8.08.2007.